16 квітня компанія "ЛІГА:ЗАКОН" провела вебінар "Бухгалтерська весна – 2015: підводимо підсумки I кварталу". Однією з ключових тем було застосування понижуючого коефіцієнта до ставок ЄСВ з урахуванням останніх змін. Пропонуємо до вашої уваги бліц-відповіді на запитання слухачів, що стосуються цієї теми.
Починаючи з якого місяця можна застосовувати понижуючий коефіцієнт ЄСВ? Якщо в травні ми піднімемо зарплату, то зможемо його застосовувати?
Закон № 219, яким введено нові умови застосування понижуючого коефіцієнта до ставок ЄСВ, набрав чинності 13 березня 2015 р. У зв'язку з цим ДФСУ в листі від 23.03.2015 р. № 9843/7/99-99-17-03-01-17 роз'яснила, що понижуючий коефіцієнт за виконання встановлених умов міг застосовуватися вже до доходів, нарахованих за весь березень 2015 р.
І тим паче його можна буде застосовувати до зарплати за квітень і травень – за умови виконання критеріїв, встановлених Законом № 219. Нагадаємо, що ми докладно розглянули їх у статті "Практика застосування понижуючого коефіцієнта для сплати ЄСВ" (див. "БУХГАЛТЕР&ЗАКОН", № 15 від 13.04.2015 р.).
Якщо використовувати понижуючий коефіцієнт, чи потрібно здавати звіт за пільгами?
Ні, не потрібно.
ЄСВ – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за дійсними видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (ст. 1 Закону про ЄСВ).
Тобто ЄСВ не належить до числа податків і зборів, передбачених ст. ст. 9 і 10 ПКУ. Водночас обов'язок вести облік пільг та здавати відповідний звіт про суми податкових пільг встановлено п. 30.6 ПКУ та Порядком № 1233 винятково для податкових платежів.
Якщо кількість співробітників у поточному місяці скоротилася (було 2 людини, а залишилась одна), але заробітна плата зросла вдвічі, чи можна застосовувати понижуючий коефіцієнт?
Так, можна, але за умови, що після застосування коефіцієнта розмір платежу за цю єдину застраховану особу залишиться не меншим, ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу в 2014 році (критерій № 2).
В іншому Закон № 219 не містить заборони застосовувати понижуючий коефіцієнт під час скорочення чисельності працівників.
Під час розрахунку бази для порівняння за 2014 рік чи слід враховувати сумісників та виплати за цивільно-правовими договорами, чи брати лише зарплату основних працівників?
Законом № 219 визначено, що понижуючий коефіцієнт до ставок ЄСВ застосовується в тому числі під час нарахування заробітної плати (доходів) за неосновним місцем роботи, а також до виплат за цивільно-правовими договорами. Це підтверджується листом ДФСУ від 23.03.2015 р. № 9843/7/99-99-17-03-01-17.
Для порівнянності показників доходів, до яких застосовуються знижені ставки і які беруть участь у розрахунку критеріїв, під час розрахунку бази для порівняння за 2014 слід враховувати доходи сумісників та виплати за цивільно-правовими договорами, адже на них також нараховувався ЄСВ.
Якщо підприємство перейменувалося в 2014 році, то для розрахунку бази порівняння беремо всі 12 місяців минулого року чи тільки ті, коли у підприємства вже була нова назва?
У разі перейменування підприємства не створюється нова юридична особа. Вносяться зміни до реєстраційних даних наявної юридичної особи. Тому немає жодних підстав обмежувати розрахунковий період бази для порівняння в 2014 році тільки місяцями, у яких юрособу було зареєстровано під новою назвою. До розрахунку слід брати всі 12 місяців 2014 року.
Чи може застосовувати понижуючий коефіцієнт підприємство, яке затримує виплату зарплати, хоча ЄСВ і податки сплачує вчасно згідно із законодавством?
Так, може.
Згідно із Законом № 219 платник ЄСВ, який застосував коефіцієнт та не сплатив нарахований ЄСВ у встановлені Законом про ЄСВ терміни, втрачає право в майбутньому застосувати коефіцієнт до повної сплати такої недоїмки (боргу). Право на застосування коефіцієнта відновлюється з місяця, у якому сплачено таку недоїмку (борг).
Заборони застосовувати понижуючий коефіцієнт у разі затримки виплати зарплати за умови своєчасних розрахунків по ЄСВ Закон № 219 не містить.
Під час розрахунку базових критеріїв застосування понижуючого коефіцієнта за ЄСВ враховуються лише нарахування, без утримань?
Так, лише нарахування.
Зверніть увагу, що у формулі розрахунків коефіцієнта фігурують саме показники бази нарахування ЄСВ:
– БН(зо) – база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу у звітному місяці;
– СмБН(зо)2014 – середньомісячна база нарахування єдиного внеску платника за 2014 р. в розрахунку на одну застраховану особу.
Вони ж беруть участь і у формуванні першого критерію для визначення права на застосування понижуючого коефіцієнта.
Понижуючий коефіцієнт застосовується до ставок ЄСВ тільки в частині нарахування.
Очевидно, що з метою порівнянності показників і під час розрахунку другого критерію теж повинні враховуватися платежі тільки в частині нарахувань.
Чи можна застосовувати понижуючий коефіцієнт, якщо у директора зарплата перевищує 20706 грн.? Чи враховується сума, яка перевищує цю межу, під час розрахунку показників СмБН(зо)2014, СмП(зо)2014?
Понижуючий коефіцієнт застосовувати можна за умови виконання критеріїв, встановлених Законом № 219. Зарплата, яка перевищує граничну величину доходу для нарахування та утримання ЄСВ (17 МЗП), не є перешкодою для цього.
Інша річ, що оскільки сума перевищення не входить до складу бази для нарахування ЄСВ, то вона і не враховується під час розрахунку показників бази нарахування ЄСВ звітного місяця та минулого року:
– БН(зо) – база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу у звітному місяці;
– СмБН(зо)2014 – середньомісячна база нарахування єдиного внеску платника за 2014 р. в розрахунку на одну застраховану особу.
Що ж стосується показника середньомісячного платежу на одну застраховану особу в 2014 році (СмП(зо)2014), то сума перевищення зарплати директора над 17 мінзарплатами на нього і взагалі не могла впливати, оскільки ЄСВ на таку суму перевищення не нараховується.
І звертаємо вашу увагу на те, що формула розрахунку понижуючого коефіцієнта до ставок ЄСВ оперує середніми показниками за підприємством, тому сама по собі висока зарплата директора не є вирішальним чинником під час визначення критеріїв. Важливим є рівень доходів та їх динаміка в цілому за підприємством.
По материалам издания "Бухгалтер и Закон"